Мир починається там, де захищені дитинство й природа. Ця стаття досліджує ідею того, що найвразливіші мають залишатися невидимими для загроз.

Двадцять четверта робота серії «Мирне Життя» розмірковує про мир як про стан буття. Пташка, що їсть з руки, або тварина, яка спокійно відпочиває поруч, стають тихим індикатором довіри, безпеки та безперервності життя.

Двадцять сьома робота серії «Мирне Життя» розмірковує про належність як форму миру. Собака, що відпочиває біля дверей, стає символом безперервності, довіри та спільного життя, яке поєднує членів родини незалежно від виду.

Натхненне порятунком молодої косулі, що застрягла під автомобілем у Києві після важкої ночі обстрілів, це есе досліджує спільну для всіх живих істот потребу у захисті, безпеці та мирі.

Справжні захисники не потребують визнання. Вони просто залишаються поруч.