Після руйнування страху та відновлення ідентичності Персія стикається з небезпечним вакуумом влади. Робота досліджує Пахлаві як механізм тяглості між пам’яттю про Кіра Великого та сучасними демократичними інституціями.

Після відновлення тяглості та легітимності Персія відмовляється від хибного ярлика «Республіка», який приховував авторитарний режим.

Після демонтажу хибних означень Персія повертає свою історичну назву. Робота досліджує називання як механізм державної ідентичності.