Після руйнування Есме не приносить зброї, обіцянок чи вимог. Вона розсіює насіння в ритмі власного дихання, і там, де воно торкається землі, розквітають квіти. Її тиха присутність знаменує перехід від руйнування до життя, від попелу до ґрунту, від порятунку до сівби.

Двадцять друга робота серії «Мирне Життя» розмірковує про мир як про прожиту реальність. Дитина, яка малює сонце і слово «Мир», стає символом щоденних дій, що підтримують життя навіть у часи невизначеності.

Кожен справжній початок народжується в тиші. Фенікс нагадує, що найбільша сила часто зростає непомітно, перш ніж змінити світ.