Pivtorak.Studio · Сучасна концептуальна практика

Анна Півторак · Незалежний дослідник

Системи врядування · Культурний капітал · Візуальна аналітика · Структурація смислів

Чорний силует державного мундира з порожнім космічним простором усередині, що поглинає аркуші паперу, які символізують закони.

01-01 Трагедія. Етичний Вакуум

Дослідження етичного вакууму в центрі авторитарної структури та системних наслідків управління без моральної відповідальності.
Монументальний перехід від темряви до світла, що поєднує Іран і Персію через символічний цивілізаційний перехід.

001 Іран – Персія: Цивілізаційний Перехід

Перший цивілізаційний кейс проєкта The Asterisk Problem, що поєднує Етичний Резонанс і Маніфест Системного Рішення.
Людина говорить у мікрофон, з'єднаний із довгим кабелем. Кабель закінчується всередині бетонної стіни, пофарбованої у кольори національного прапора. Звукові хвилі відсутні.

01-02 Трагедія. Фальшивий Діалог

Аналіз систем, у яких діалог існує формально, але не має здатності чути, сприймати чи відповідати.
Конвеєр, на якому білі людські фігури поступово перетворюються на чорні металеві гвинти з червоними позначками для військової техніки.

01-03 Трагедія. Витратний Матеріал

Аналіз державної моделі, що розглядає людське життя як витратний матеріал та елемент виробничого конвеєра страху.
Дитина змиває зелену фарбу зі слова Суд на важких дверях, відкриваючи напис Склад Болю.

02-01 ПісляТрагедії. Делегітимація

Аналіз того, як злочинне управління маскується під законну державність і як легітимність руйнується через повернення речам їхніх справжніх назв.
Геометрична біла кристалічна решітка на темному фоні. Велика чорна крапля з червоними прожилками вільно проходить крізь решітку, забарвлюючи білі лінії у місцях дотику.

02-02 ПісляТрагедії. Система без Імунітету

Діагноз інституційної проникності, за якої зло не зустрічає опору, оскільки сама архітектура перестала розрізняти захист і загрозу.
Дитяча рука в рукавиці малює сонце і слово «Мир» кольоровою крейдою на зимовому асфальті.

022 Мир, Намальований Руками

Двадцять друга робота серії «Мирне Життя» розмірковує про мир як про прожиту реальність. Дитина, яка малює сонце і слово «Мир», стає символом щоденних дій, що підтримують життя навіть у часи невизначеності.
Руки кількох дорослих креслять коло, дім і шлях білою крейдою, символізуючи свідому архітектуру миру.

023 Мир, Накреслений Свідомо

Двадцять третя робота серії «Мирне Життя» розмірковує про мир як про свідомий акт творення. Через прості лінії, кола, домівки та шляхи дорослі формують умови, у яких життя може розквітати без страху.
Пташка їсть з руки людини або тварина спокійно відпочиває поруч із людиною, виражаючи довіру, безпеку та мирне співіснування.

024 Мир, Який Просто Є

Двадцять четверта робота серії «Мирне Життя» розмірковує про мир як про стан буття. Пташка, що їсть з руки, або тварина, яка спокійно відпочиває поруч, стають тихим індикатором довіри, безпеки та безперервності життя.
Родина повертається додому ввечері. Тепле світло ллється з дверей, ключі кладуть на полицю, а дитина спостерігає поруч.

025 Право Повернутися Додому

Двадцять п’ята робота серії «Мирне Життя» розмірковує про повернення додому як про фундаментальну умову миру. Двері, що відчиняються наприкінці дня, стають символом безпеки, безперервності та цінності звичайного життя.