Pivtorak.Studio · Сучасна концептуальна практика

Анна Півторак · Незалежний дослідник

Системи врядування · Культурний капітал · Візуальна аналітика · Структурація смислів

Тепла кімната з м’яким освітленням. На столі стоїть чашка гарячого чаю поруч із пледом, а в каміні тихо горить вогонь, створюючи атмосферу затишку, спокою та зимового тепла.

021 Домівка, Де Живе Спокій

Спокій не потрібно шукати далеко. Він народжується у щоденних ритуалах, теплому світлі, спільних моментах і простому відчутті дому.
Дитяча рука в рукавиці малює сонце і слово «Мир» кольоровою крейдою на зимовому асфальті.

022 Мир, Намальований Руками

Двадцять друга робота серії «Мирне Життя» розмірковує про мир як про прожиту реальність. Дитина, яка малює сонце і слово «Мир», стає символом щоденних дій, що підтримують життя навіть у часи невизначеності.
Руки кількох дорослих креслять коло, дім і шлях білою крейдою, символізуючи свідому архітектуру миру.

023 Мир, Накреслений Свідомо

Двадцять третя робота серії «Мирне Життя» розмірковує про мир як про свідомий акт творення. Через прості лінії, кола, домівки та шляхи дорослі формують умови, у яких життя може розквітати без страху.
Пташка їсть з руки людини або тварина спокійно відпочиває поруч із людиною, виражаючи довіру, безпеку та мирне співіснування.

024 Мир, Який Просто Є

Двадцять четверта робота серії «Мирне Життя» розмірковує про мир як про стан буття. Пташка, що їсть з руки, або тварина, яка спокійно відпочиває поруч, стають тихим індикатором довіри, безпеки та безперервності життя.
Родина повертається додому ввечері. Тепле світло ллється з дверей, ключі кладуть на полицю, а дитина спостерігає поруч.

025 Право Повернутися Додому

Двадцять п’ята робота серії «Мирне Життя» розмірковує про повернення додому як про фундаментальну умову миру. Двері, що відчиняються наприкінці дня, стають символом безпеки, безперервності та цінності звичайного життя.
Дитина спокійно спить у власному ліжку поруч з улюбленою іграшкою та м’яким нічником, оточена відчуттям безпеки й батьківської присутності.

026 Право Залишатися Дитиною

Двадцять шоста робота серії «Мирне Життя» розмірковує про дитинство як про захищений стан буття. Дитина, яка мирно спить у власному ліжку, стає символом безпеки, безперервності та права рости без адаптації до втрати.
Собака спокійно відпочиває на своєму місці біля вхідних дверей дому, оточена атмосферою тепла, довіри та належності.

027 Ті, Хто Чекають Разом

Двадцять сьома робота серії «Мирне Життя» розмірковує про належність як форму миру. Собака, що відпочиває біля дверей, стає символом безперервності, довіри та спільного життя, яке поєднує членів родини незалежно від виду.
Юні українські гімнастки у навушниках під час церемонії нагородження, оточені символічним куполом тиші, що уособлює гідність, пам'ять та внутрішній мир.

028 Право Не Слухати Гімн Агресії

Натхненне вчинком українських гімнасток на Чемпіонаті Європи 2026 року, це есе досліджує право людини зберігати внутрішній простір вільним від символів насильства, втрати та агресії.
Молода косуля ховається під старим білим автомобілем, а над сценою здіймається символічний купол миру, що уособлює безпеку, співчуття та надію.

029 Безпечне Місце Навіть у Найгучнішу Ніч

Натхненне порятунком молодої косулі, що застрягла під автомобілем у Києві після важкої ночі обстрілів, це есе досліджує спільну для всіх живих істот потребу у захисті, безпеці та мирі.
Жінка сидить у напівтемній кімнаті під час нічної тривоги. Вона одягнена та готова до будь-якого розвитку подій. На її вухах великі навушники, а руки закривають обличчя. Навколо залишаються віддалені спалахи та шум великого міста, а навколо самої жінки формується м'який світлий купол миру. Атмосфера поєднує вразливість, гідність і внутрішню силу.

030 Пісня, Що Сильніша За Шум

Натхненне повсякденним досвідом українців, які використовують музику, знайомі голоси та звуки життя для збереження внутрішньої рівноваги під час повітряних тривог, це есе досліджує здатність миру виживати навіть тоді, коли навколишній світ стає нестерпно гучним.